Офіційний сайт Чугуївської міської ради, міського голови, виконавчого комітету
Діяльність | Надання адміністративних послуг | ЦНАП інформує | ЯКЩО БУДІВЛЯ ЧИ СПОРУДА НЕ Є ОБ'ЄКТОМ НЕРУХОМОСТІ, ПРИЙНЯТИМ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ, ПРАВО НА ЯКЕ ЗАРЕЄСТРОВАНЕ У УСТАНОВЛЕНОМУ ПОРЯДКУ, ТО НАБУТИ ПРАВО ВЛАСНОСТІ ЗА ДАВНІСТЮ ВОЛОДІННЯ НА ТАКЕ МАЙНО НЕМОЖЛИВО
ЯКЩО БУДІВЛЯ ЧИ СПОРУДА НЕ Є ОБ'ЄКТОМ НЕРУХОМОСТІ, ПРИЙНЯТИМ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ, ПРАВО НА ЯКЕ ЗАРЕЄСТРОВАНЕ У УСТАНОВЛЕНОМУ ПОРЯДКУ, ТО НАБУТИ ПРАВО ВЛАСНОСТІ ЗА ДАВНІСТЮ ВОЛОДІННЯ НА ТАКЕ МАЙНО НЕМОЖЛИВО

Вищим господарським судом України при розгляді справи визначено, які обставини підлягають з’ясуванню у справі про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

Відповідно до статті 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

До господарського суду звернулось Державне підприємство з позовом до сільської ради про визнання права власності на нежитлову будівлю за набувальною давністю, який рішенням суду першої інстанції задоволено.

Апеляційним господарським судом скасовано вказане рішення та у позові відмовлено. Суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач є титульним володільцем спірного майна, що виключає можливість визнання за ним права власності на це майно за набувальною давністю; перебування майна на балансі позивача не є безспірною ознакою його права власності та підставою правомірності (добросовісності) набуття права власності на спірний об'єкт за позивачем.

Скасовуючи рішення судів та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, ВГСУ зазначив, що судами не було встановлено обставин, які мають значення для вирішення справи (постанова від 17.01.2017 у справі № 911/5352/15).

ВГСУ роз’яснено, що для правильного вирішення спору судам належало з’ясувати: 

- чи був спірний об'єкт побудований з дотриманням норм чинного на момент будівництва законодавства та чи введено його в експлуатацію, тобто, чи набув даний об'єкт статусу нерухомого майна; чи не відноситься даний об'єкт до самочинного будівництва; 

- з урахуванням встановленого встановити, кому на праві власності належить спірний об'єкт та на якій правовій підставі (зокрема, чи було зареєстровано право власності на спірну будівлю) або це майно є безхазяйним (не має власника чи власник невідомий);

- чи проводилася державна реєстрація та чи видавалися правовстановлюючі документи на спірний об'єкт; чи було наділено підприємство повноваженнями щодо передачі спірного об'єкта позивачу у постійне володіння та користування; встановити особу власника спірного об'єкта;

- дослідити питання щодо наявності чи відсутності добросовісності заволодіння позивачем спірним об'єктом (за умови, що даний об'єкт набув статусу нерухомого майна), відкритості, давності, безперервності, безтитульності володіння.

 

Джерело інформації: сайт Українське право

Web-адреса: chuguev-rada.gov.ua/info/page/3049Дата публікації: 17:55 03.02.2017
Пошук
Посилання
 
 
 
 
Версія для слабо- зорих