Офіційний сайт Чугуївської міської ради, міського голови, виконавчого комітету
Цнап інформує
Цнап інформує

Цнап інформує

РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ ОРЕНДИ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ СУДОМ Є НАЛЕЖНИМ СПОСОБОМ ЗАХИСТУ ПРАВА ОСОБИ, ЯКА ФАКТИЧНО НЕ КОРИСТУЄТЬСЯ ЗЕМЛЕЮ

 

Господарськими судами розглядався спір між Товариством та міською радою про визнання договорів оренди земельних ділянок розірваними. Позивач вказував на те, що між ним, як власником нежилих приміщень магазину, та міською радою було укладено два договори оренди земельних ділянок. Згодом нежилі приміщення магазину відповідно до договору про задоволення вимог іпотекодержателя були передані іншому товариству.

У 2011 році позивач на адресу міської ради направив нотаріально посвідчену заяву про вилучення земельних ділянок та внесення відповідних змін до державних реєстрів, однак відповідачем жодних дій не вчинено.

У 2014 році міська рада прийняла рішення про вилучення у Товариства земельних ділянок та зарахування їх до земель міста. Також прийнято рішення про припинення дії договорів оренди земельних ділянок шляхом розірвання за взаємною згодою сторін, а право Товариства на земельні ділянки визнано таким, що припинилось. Проте міська рада не надіслала Товариству проекти договорів про розірвання договорів оренди.

Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив. Вказав на те, що позивачем не дотримано порядок розірвання договорів оренди земельних ділянок, визначений рішенням міської ради, яким зобов’язано позивача у тримісячний строк з моменту реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, укласти з міською радою в установленому порядку договори про розірвання договорів оренди земельних ділянок.

А також суд послався на те, що позивач не довів обставин припинення договорів оренди землі у визначеному їх умовами порядку, а також не розірвав договори у судовому порядку, тому твердження позивача про наявність підстав вважати договори оренди земельних ділянок розірваними невірні. Перехід права власності на відповідні будівлі свідчить не про автоматичне припинення дії договору оренди, а лише про виникнення підстави для розірвання договору в загальному чи судовому порядку.

Апеляційний господарський суд скасував рішення суду першої інстанції та позов Товариства задовольнив, розірвавши договори оренди земельних ділянок.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що рішенням міської ради передбачено укладення договорів про розірвання спірних договорів оренди землі лише після реєстрації права власності на земельні ділянки за територіальною громадою, проте реєстрація права власності не проведена. Рішення міської ради не містить порядку його виконання, зокрема, не визначає особу, яка здійснює підготовку проекту договорів про розірвання договорів оренди, послідовність дій сторін щодо його підписання і нотаріального посвідчення та не встановлює додаткових вимог до позивача, окрім зобов’язання укладення договорів, проти чого позивач не заперечував, але не мав можливості укласти ці договори внаслідок невчинення необхідних дій відповідачем.

Також апеляційний господарський суд зауважив, що місцевий господарський не встановив належним чином змісту позовних вимог позивача, які полягають саме у розірванні спірних договорів, що і відповідає належному способу захисту порушеного права, встановленому ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, а саме: припиненню правовідношення.

ВГСУ залишив постанову суду апеляційної інстанції без змін та визнав його висновки законними.

ВГСУ роз’яснив, що за приписами статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Таке розірвання може ініціюватися як з підстав, визначених сторонами у спірному договорі, так і у випадках, визначених законом.

Статтею 141 Земельного кодексу України встановлено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Відповідно до частини другої статті 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

ВГСУ визнав правомірними висновки апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог, оскільки фактичне користування спірними земельними ділянками, на яких розташоване нерухоме майно (нежитлові приміщення) здійснюють нові власники, позивач, як попередній землекористувач, добровільно відмовився від права користування земельною ділянкою, а законодавством передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Суд зауважив, що вимоги позивача,які полягають саме у розірванні спірних договорів, відповідають обставинам, що склались між сторонами справи та забезпечують реальне відновлення порушених прав позивача, який, не використовуючи спірні земельні ділянки, мав зобов'язання за договорами оренди землі (постанова від 19.04.2017 у справі № 904/6738/16).

 

Джерело інформації: сайт Українське право

Web-адреса: chuguev-rada.gov.ua/news/id/1707 | Переглядів: 29Дата публікації: 15:41 26.04.2017
Пошук
Посилання
 
 
 
 
Версія для слабо- зорих